Привет!
Начиная этот проект я обещала вам парочку неожиданных поворотов и непредсказуемостей. Сегодня для этого замечательная ночь! Заменим одну букву с двумя точечками на другую: вместо Ё напишу про Ї.

Отже, які слова ви знаєте на букву Ї? Їжачка? Ні-ні, сьогодні ми докладно поговоримо про ЇЖУ

Їжа - це чудово. Я люблю їсти і насолоджуюсь цим процесом при першій-ліпшій нагоді. Я аж ніяк не якась жахлива ненажера, але відмовитись від запропонованої їжі мені вкрай важко. Мої студентські роки були зовсім не голодними, але приїжджаючи додому на вихідні, я знищувала вміст холодильника за лічені години. Так склалось, що мама не любить м`ясо - ні готувати, ні їсти, так шо я перейняла її харчові звички і не відчуваю хижацької гастрономічної потреби. Бачу - їм, не бачу - то і не хочеться, не купую, не готую. Отже, м`ясо споживаю вкрай рідко)
Солодощі - невід`ємна частина мого широкого поняття "їжа". Колись я і дня не могла собі уявити без цукерочки, чи печива, чи шоколаду. Це, між іншим, теж мамині погані звички - в домі завжди є солодке. А я слабка жінка - їм те, що бачу))) Оскільки останні п`ять років 320 з 365 днів я живу не біля мами - то про свою любов до цукру я з легкістю забуваю. Мої друзі якось надихнули мене провести на собі експеримент - місяць прожити без цукру. Жодних продуктів, що містять цю "білу смерть", ага дууже ретельно треба читати етикетки.

Хліб, консервована кукурудза, взагалі майже всі консерви, соки, кави та латте - всюди цукор. Впродовж першого тижня цьго експерименту я пройшла всі кола пекла, настраждалась і зрозуміла, що я справжній наркоман. Впродовж другого тижня життя стало кращим, в моєму світі знову з`явились кольори і непереборне бажання чимось поласувати зникло. На третьому та четвертому тижні я вже й не згадувала про цукор, а коли заходила в відділи супермаркетів із печивом - відчувала, як нестерпно воно тхне... ви не повірите, але солодощі тхнуть хлоркою і їх вже зовсім не хочеться. Але потім звичка їсти солодке поступово повернулась, але, на щастя, в значно менших масштабах.
На цьому фото я поглинаю квашену капусту, що фарбована буряковим соком. Сидячи при цьому на березі Чорного моря


далі про їжу з картинками
Студентські роки не були голодними, але були економними. Я навчилась варити суперові супи практично з нічого! Секрет - плавлений сирок. Колотий горох Вимочений впродовж 12 годин та зварений, трошки капусти, цибуля з морквою зі сковороди + плавлений сир, що має розчинитись у воді, сіль, перець - і у вас є величезне пёятилітрове відро супу, що можна їсти декілька днів! Економія

(Сир тут важливий і слід звертати увагу на склад: аби не було пальмової олії. На українському ринку найкращі плавлені сирки - весела корівка - рекомендую).
Взагалі, я люблю просту їжу. З моєю сусідкою (і одночасно найкращою подругою) ми багато сперечались про доцільність готування лазаньї, продукти на яку коштували якісь казкові(перебільшую))) гроші. Чи додавання сметани в овочеве рагу - "Зачєм? - запитувала я, по-акторські витріщаючи очі та махаючи правою рукою перед собою. "Але ж так краще" - справедливо відповідала вона. "Але і без сметани смачано" - не менш справедливо зауважувала я. Одним словом, вона мене називала шлунковим аскетом, а я її марнотратницею грошей та денного ліміту дозволених калорій

Ще я люблю "сопливі" різновиди їжі. Наприклад, розварений рис, чи макарони не твердих сортів, чи вівсянку розварену в желе - ах, моя палка пристрасть!) Про це ми теж сперечались, але їй доводилось їсти, бо час готувати мала лише я)
Влітку практично ніколи не варю каші чи супи - можу жити на самих лише фруктах та овочах. Салат з помідорів з помідорами, з додаванням помідорів та не рафінованої олії + скибочка хліба з висівками - найкращий варіант на сніданок, обід та вечерю! Рагу - моя коронна страва. І пиріг з гарбуза)
Зараз моєю слабкістю є звичайна гречка, домашні яйця та сири з пліснявою! Ах, сири! Чудовий подарунок - трикутничок брі чи камамберу, чи лазуру ну, або пармезану якогось(він без плісняви, але теж класний). Ми з Л. обоє любимо сири, але швидкість поглинання та ставлення до них у нас різне. Я можу один двохсотграмовий шматочок їсти тиждень, а він його знищує за десять хвилин. І ми через це сваримось, ніхто не хоче поступатись СВОЇМ клаптиком сиру. Так що нещодавно я винайшла прекрасне вирішення нашої проблеми: ділимо сир по-братські навпіл, підписуємо і окремо тримаємо його в холодильнику. Хто тримає, а хто зжерає відразу


Одної зими я готувала пироги та торти мало не щодня. Не дивно, що потім навесні мені довелось сильно схуднути. Так шо тепер від випічки намагаюсь триматись подалі. Так само як і від хлібу - я люблю його так сильно, що ніколи не купую. Інакше їстиму лише його, поки не доїм весь батон, правда. А коли в домі є одночано і сир, і вершкове масло і хліб - то величезне свято, застілля і рідкість - навертаю канапки(бутерброди) поки не закінчаться складники тих самих бутербродів)))
Найкомфортніше я почуваюсь, коли їм овочі й фрукти. Я не вегетаріанець, але просто так склалось) Влітку мені доводиться тягати з ринку величезні торби, тому що розходяться ці легкі і не калорійні продукти дуже швидко) Я можу ще довго писати про їжу: про деруни, про перші кекси в моєму житті, про типові сніданки і дурні дієти.. але, досить вже відвертостей

А теперь, дорогие читатели, признавайтесь: кто текст осилил, кто не осилил? Кто понял все, а кто через слово? Какие украинские слова вас повеселили? Было вообще такие, или все привычные?) Мне правда очень интересно, как воспринимают украинский текст русскоязычные люди)
С радостью переведу вам самые непонятные слова словосочетания.

Не поняла ничего.
Текст, как обучающий, вероятно любопытен, но как "для чтения" маркируется мозгом как "на иностранном языке" и погружаться в него я буду только если это очень очень надо. А так - это запись для украиноговорящих. Что то там важное, что русским не надо знать.
За время "майдана" тексты на украинском воспринимаются мной только так.
Было парочку слов, в которых я сомневалась, посмотрела в словаре, а так...обожаю украинский!
Мечтаю на нем говорить!
шесть лет в Керчи видимо) (лет в моем случае не от слова "год", а от слова "лето")
В мене так само
о да, от русских я скрываю свои вкусовые предпочтения))) только братья-украинцы достойны знать, что я люблю разваренный рис и подписываю свой сыр в холодильнике)) извините, не удержалась, чтоб не пошутить по-идиотскиа как майдан причастен к такому непринятию украинских текстов?)murphetta, большое спасибище за такой комментарий
Эй Ди, Lief, многонациональный украинский Крым
синичка-палач, черт, вы потратили на мою еду в 2, а то и в 3 больше времени) приятно)))
Feathery_Ami, я теж люблю з всякими мажорними чорносливами, родзинками, гарбузовими зернятами та іншими смаколиками) і вони до біса калорійні)))
M. Silhouette, хм, була впевнена, що присвятила цьому абзац) ну, напишу тут. Я люблю готувати для когось, коли є ще хоча б один хтось, такий самий голодний як я. Куховарство для мене - не проблема. Особливо якщо враховувати мої невибагливі вподобання. Порізати-потушити овочі - що у цьому складного? Готую швидко, не розтягуючи задоволення. Якось був у моєму житті тиждень, коли щовечора до нас приходив один дуже голодний і дорогий моєму серцю чоловік, ото я готувала - аж гай шумів!) Яких тільки супів та пляцків
для самих великих гурманів приклади свій рецепт тушкованих помідорів з часником і чілі, грецької яєшні та ранкових грінок)
athena_me, даєш запис про перші кекси!
а пательня, звісно, слово прекрасне!
нокостереотип, пательня - то діалект, що вживається лише на Західній Україні. Слово "сковорода" - українське, не росіянізм. Етимологія - шкварки)) Так що сумнівів не має виникати: шкварки - то святе) Щодо сковороди\сковорідки - вживаються обидва слова.
синичка-палач, понимаю)
Я даже попытался сделать список слов из текста, которые заинтересовали.
athena_me, да, так это таки двуязычность, можете сейчас говорить по-украински также как и по-русски?
наблюдения про "насолоджуватись" очень интересные, никогда не обращала внимания на корень "солод". Вряд ли, честно говоря, корень именно хмельной)) Но я еще посмотрю этимологический словарь. Обожаю такие вещи)
споживаю - употребляю) но наблюдения тоже интересные) То, что вы делаете называется народная этимология - попытки истолковать слово по звучанию или асоциациям или еще как-то) забавно, в общем, Задорнов таким занимается) как правило такие толкования оказываются ошибочными) но весело: счастье - сейчасье.
ретельно - тщательно
поглинаю - поглощаю
фарбована - крашенная, фарба - краска
доцільність - целесообразность
русский - это язык на котором говорят у меня в семье, но украинский - мною горячо любим. Я его учила самостоятельно уже в вполне осознанном 16-летнем возрасте. Если в седьмом классе я не понимала решительно ничего, то уже в десятом - поправляла одноклассников, которые делали ошибки, разговаривая на украинском.
Да, это билингвичность)
И сейчас по-украински мне больше нравится говорить, чё уж там скрывать) Его я знаю лучше, делаю меньше ошибок.
Невозможно красивый язык, мне доставляет большое удовольствие перечитывать отдельные слова и фразы.
Только три вопроса. Сопливі — это какие?)) Шлунковим — каким?
непереборне бажання чимось поласувати зникло — это вообще не поняла)
И гастрономические предпочтения разделяю) Особенно в плане сыра))
Но неужели тот, кто съел свой кусочек раньше, не умоляет другого поделиться с ним остатками?)
еще как умоляет) и очень даже успешно - я же не железная