Писала цей пост для спільноти українських посткросерів в ЖЖ. Опублікую і тут, чом би й нє?))
Привіт, спільното 
Мене звати Афіна і це лише мій четвертий пост тут. Ви можете пам'ятати мене по численним велосипедним обмінам, нав`язливим листам з проханнями-вмовляннями мінятись на ровери в ваших альбомах і ще... по посту на Фейсбуці про випуск укрпоштою конвертів з вишивками. Так, саме я у жовтні написала на ФБ пост про ці конверти з кількома фото, який потім перепостило навіть Радіо Свобода і вся присутня тут спільнота(завдяки цьому допису)))Отже, кілька слів про мене, мої поштові вподобання, історію відправлень та вхідних
Перше фото - нарешті зібраний повний комплект російських марок з велосипедами. Отого жовтого ну ніхто "не хотів" слати, а от зелених назбиралось огого!) 
Читати прстирадло, дивитись багато фотографій
а ось, між іншим. фото конвертів з вишиванками, на яке я тепер часто натрапляю в інтернетрях... воно зроблено мною на моєму робочому підвіконні
а тиражують його всі-всі. Приємно 
Моє захоплення посткроссінгом почалось на 2 курсі університету(це був 2010 рік) з формулюванням "Не вистачає в житті інтриги". А тут листівки з рандомних інших країн - чим не інтрига? Тоді я розсилала стандартні листівочки, що в великій кількості продавались на Головній пошті у Львові. Я тоді вчилась там на факультеті журналістики франкового університету.
Спеціально купила жестяну коробку для отриманих листівок і з великим захопленням чекала, коли вона наповниться. Ось фото тих часів, щоб похвалитись у бложику сфотографувала перші надходження,листівки на відправку і саму коробку.
А ось так... екзотично(?) виглядала моя "поштова скринька"
)) Це був приватний будинок на 4 квартири і господарі нашої зйомної хати не заморочувались такими дрібницями 
Однак в якийсь момент офіційний посткросінг став надто масштабним і від того затратним для студентки хобі. Якось непомітно для себе самої я перестала надсилати і отримувати листівки. Загалом в офіційному посткросінгу у мене було по 30 відправлених\вхідних.
Але любов до листівочок нікуди не поділась. Найбільше, звичайно ж, я люблю моменти діставання листівок зі скриньки(тепер то у мене є добротна залізна поштова скринька). Це водночас і несподіванка, навіть якщо ти знаєш, що тобі мають прийти листівки і якийсь дитячий захват...
Вже майже рік знову активно займаюсь поштовими клопотами відправляннями-підписуваннями-обмінами, і мені це досі не обридло. Ось так, між іншим, виглядають мої запаси чистих листівок. Зберігаю їх в конвертах, як вони мені приходять з інтернет-магазинів і тому завжди знаю де яку шукати. Найближчий стосик - листівки на відправку сьогодні-завтра, а дальній - власне, запаси які я мрію виміняти на велосипеди)))
Так от, новий етап у моїй поштовій епопеї почався якраз рік тому. На іншому ресурсі я завела блог, щоб розважити себе у період переддипломного байдикування і знайшла там спільноту посткросерів. На diary.ru отакий пост-знайомство пишеться одразу після вступу в спільноту і є традиція надсилання новачкам привітальних листівок по їх вішлісту. Тоді мене дуже-дуже потішили різними поштовими приємностями і я знову втягнулась в локальний посткросінг. Щоправда він був переважно по Росії(ціни тоді дозволяли слати за кордон). Але спільнота була маленькою, всі одне-одного знали і було там дуже навіть... душевно
Саме завдяки тій спільноті моя жестяна коробка, що ви бачили вище, нарешті наповнилась вщент. Тепер я ледве втискую туди листівки, що НЕ з велосипедами. Адже наразі я зацікавлена лише в них і на інші обміни погоджуюсь неохоче. Велосипеди - це моє маленьке маньяцтво
Для велопоштівок у мене є окрема коробка теж транспортної тематики.
Взагалі, велосипеди - це моє найбільше захоплення і love of my life. Я катаю практично з пелюшок, завжди мала якийсь три- чи двоколісний транспорт і тішилась йому скільки себе пам`ятаю: що 13-річним підлітком, що тепер, у свої 23. Якщо комусь буде цікаво заглибитись у тему - у тому іншому блозі є ДУЖЕ докладний опус про мою любов до двоколісних. Ось він, російською мовою. Я настільки веломаньячіна, що цього року замість ялинки прикрасила свій ровер. І сфотографувалась під "ялинкою"
))
В середині лютого я відкрила сезон і знов почала їздити на і по роботі на велосипеді. Працюю журналістом, так що така мобільність в нашому затишному містечку(Хмельницький - затишне містечко?! ги-ги))) і практично пішохідному центрі дуже навіть доречна. Окрім того беру участь у всяких масових заїздах, парадах і челенджах, як от з 1 квітня - 30 днів щодня катати. Пфф, я і так це роблю, але чому б не взяти участь у Всесвітній акції. Ще я якось вирішила зробити суспільно корисну справу і зібрала всі велопарковки нашого міста на одній карті гуглмепс. Чому б ні? Хай всі будуть укупочці.
Ще одним моїм захопленням є макро фотографія. Я взагалі люблю фотографувати. У мене є старенький нікон д60 та мішок(я не жартую, справді поліетеленовий мішок) з радянськими мануальними об'єктивами. Різноманітні геліоси та міри я за допомогою перехідника накручую на дзеркальну камеру і виходять непогані такі... шедеври))))
Найбільше я люблю рослинність. Влітку, коли робота була особливо напряжною, а температура повітря у місті не дозволяла вільно дихати, я намагалась яко мога швидше зробити всі справи і поїхати десь в село, пастись в полях разом з геліосом. Це мій найкращий засіб релаксації.
Ось заради цього фото, наприклад, я пішла далеко-далеко в поле. Подряпала всі ноги так, що потім ще тиждень на насмілювалась вдягати шорти. Але воно було того варте... ) Іноді мені здається, що деякі мої фото тягнуть навіть на листівки ^__^
Безумовно, не всі фоточки ідеальні. Не зважаючи на те, що це моє дуже давнє захоплення, основи композиції я так і не вшарила))
Нещодавно у мене з`явився мобільний девайс, який дозволяє робити класні фоточки і на телефон. Так що тепер я переключилась на інстаграм. Пощу там всяке різне, але найбільш стабільно - фото распрекрасних марок укрпошти(я їх відданий шанувальник), свої велопоштівки і велосипед, звісно))) Люблю інстаграм! Кому цікаво - долучайтесь, я там з таким самим ніком, що й в жж athena_kass
Повернімось до поштового. Ще одне з моїх нещодавних захоплень - коллажі з рослинних марок. Мені дуже-дуже подобаються стандартні марки укрпошти! Знаю, що багато іноземців мріють зібрати всі наші листочки)) Але оскільки левова частка теперішніх відправлень лише по Україні - я викручуюсь як можу і використовую марки номіналом 5, 20, 30, 40, 50, 70 коп. Якщо ви зі мною мінялись листівками - дуже висока імовірність, що я надіслала саме таке, бо я від цих колажів сама в захваті і медитативно ліплю їх на все підряд)
ще у мене є "фірмовий малюнок на листівці". Дівчинка на кульках
завжди кривенька і завжди з іншою зачіскою!)взагалі люблю всякий примітивізм малювати)
Тут всі фотографують свої поштові відділення та жовті скриньки, куди кидають листівки, але у мене це зовсім унило. Та я розповім вам про працівнка пошти моєї мрії. У нашому місті лише одне поштове відділення, де є філателічна крамничка з не стандартними марками. Коли я тільки почала відновлювати своє захоплення поштовими справами, мене дуже надихнула і порадувала працівниця цієї крамнички - Алла. Доброзичливий працівник пошти, що любить свою роботу - ну хіба це не диво в наш час?)) Вона терпляче клеїла всі маркові колажі, коли обсяг відправлень був не великим і я приходила з підписаними листівками до неї безпосередньо перед киданням в щілину. Терпляче показувала мені всі запаси марок, розповідала як працює пошта, роз`яснювала певні моменти, коли була потреба... а ще це саме вона показала мені конверти з вишивкою, коли я прийшла купити 10 найпростіших. Я тоді не встояла і вигребла ВСІ такі конверти, що були на цьому відділенні))
Ось сфотографувала її тишком)
І на завершення кілька слів про мою велоколекцію. Я почала її збирати напередодні Нового року, коли було дуже тоскно, зимно, слизько і їздити на велосипеді не було можливо. А листівки з зобрженнями роверів мене тішили.. і продовжують тішити досі, хоча я вже активно їжджу. Чесно - от не знаю навіщо я їх збираю і чому так маньячно. Можливо, на якомусь вело-заході у нашому місті зроблю якусь виставку в форматі сушки, коли експонати вішаються на мотузки, наче випрана білизна.
Але забирати мої листівочки(як на справжній фотосушці) я, звісно, нікому не дозволю)))Ось тут незначна частина колекції і та сама жестяна коробка транспортної тематики. Я отримала її у подарунок 14 лютого, але вже сьогодні, 24 березня, вона ледь закривається. Зараз моя колекція нараховує більше 110 листівок! Кому цікаво: ось альбом, але тут немає відсканованих надходжень за останній тиждень.
Ну, якось так. І ще дві фоточки мене, щоб було зрозуміло з ким ви маєте справу
"Просто я" та "я і прєдмєт моєго абажанія"))
Дякую всім, хто дочитав це простирадло до кінця! До нових зустрічей
@темы: почтовое, українською, _me, глупости, вело-драйв